Як і чим склеїти поліпропіленовий мішок

Мішки з поліпропілену — вигідна, зручна та універсальна тара, яка відмінно витримує хімічну та механічну дію, не пропускає вологу та надійно захищає вміст від пошкодження. Процес з'єднання краю може здійснюватися одним із трьох способів: механічним, термічним, хімічним. Останні два можна назвати «склейкою».   

Промисловий термічний спосіб склеювання поліпропіленових мішків

Зварювачі, які використовуються на виробництві при великих обсягах, можуть бути настільними (портативними) та стаціонарними підлоговими. Склейка краю поліпропіленового мішка відбувається завдяки впливу високої температури, достатньої для плавлення матеріалу, та преса, що формує плоский шов.

Габаритні моделі зварювачів мають спеціальну полицю з підйомним механізмом, на яку міститься наповнений ПП мішок. Справедливо буде відзначити, що даний тип обладнання є універсальним і підходить для будь-якого термозварюваного матеріалу.

При виборі зварювача звертайте увагу на:

• довжину нагрівальної шини;

• Наявність регулятора часу запаювання;

• привід верстата.

Моделі з ножним приводом дозволяють пакувальнику працювати двома руками, що особливо актуально з великими мішками з габаритним, об'ємним вмістом.

До переваг промислових зварювачів варто віднести високу продуктивність, універсальність, моментальну готовність до роботи, надійний зварний шов.

Термічний метод можна використовувати і в домашніх умовах, для цього потрібна запальничка або паяльник. Обидві половини мішка необхідно обрізати, акуратно прогріваючи запальничкою, акуратно притискати пальцями. Якщо ви плануєте використовувати паяльник, мішок необхідно укласти на основу, стійку до високої температури, притиснути металевою лінійкою та повільно провести жалом паяльника. За потреби можна зробити ще один шов, відступивши 0,5-0,8 мм. Зверніть увагу, що ці методи підходять лише для невеликих мішків, які не будуть транспортуватися.   

Клейовий спосіб з'єднання поліпропіленових мішків

Склади, якими можна склеїти ПП мішки поділяються на дві групи. В основі термореактивних клеїв лежать поліефірні, епоксидні та термореактивні смоли. Термопластичні склади випускають на основі смол та каучуків, їх особливістю є здатність розм'якшуватися та розчинятися під дією температури.

Залежно кількості компонентів поділяються на одно- і двокомпонентні. Перший варіант зручніший для домашнього використання, не вимагає змішування з дотриманням пропорцій. Прикладом такого клею є «Момент».

/p>

Серед двокомпонентних найбільш популярними є епоксидні склади з затверджувачем. Перевагою такого клею можна назвати тривалий термін зберігання після відкриття.

Клеїти мішки можна способом із клапаном і без нього. Який би спосіб ви не вибрали, краї необхідно рівно обрізати і знежирити спиртомістким складом.

Двокомпонентний клей з'єднується за інструкцією, найчастіше у співвідношенні 1:1 або 1:2 і перемішується до однорідної маси. Час «життя» клею вказується виробником і може становити від 5 до 40 хвилин, цього часу достатньо, щоб розподілити його смугою на одну зі сторін мішка.

Більшість двокомпонентних клеїв мають спеціальні лопатки для перемішування та нанесення. Якщо ви клеїте без клапана, відступіть від краю не менше 2-3 см. Цей спосіб підійде для мішків, які не повністю заповнені вмістом.

Для клапанного методу одна сторона повинна бути коротшою за інший мінімум на 5 см, цієї відстані будуть достатньо для надійного підвороту та нанесення клею. Клейовий шов притисніть пальцями та залиште до повного висихання.